Харків та Брно відзначають річницю партнерства. Фото: пресслужба
Харків і його чеське місто-побратим Брно у 2021-2022 роках відзначають річницю партнерства, яке було започатковане у 2008-му.
Партнерами проєкту “Харків у Брно, Брно у Харкові” є Консульство України в Брно та Почесне консульство Чехії у Харкові.
Парнтнерська програма має 5 напрямів: культура, медіа, гастрономія, практичний обмін досвідом та комерційні зв’язки.
Луціє Ржегоржикова, екс-директорка Чеського центру в Україні, координаторка проєкту, розповідає, що культурній програмі одними з найцікавіших проєктів стали виставка “Підриваючи медіум: Харківська школа фотографії” та проєкт “Поезія в русі”. Також вона анонсує, що навесні наступного року відомий чеський поет i стріт-артист TIMO вирушить до Харкова на дослідницьку резиденцію, щоб створити твір, який залишить чеський слід в українському місті. Також очікується виставка фотографій архітектурних об’єктів 80-х років, яка продемонструє паралелі й відмінності між розвитком архітектурних середовищ Брно та Харкова.
“Підриваючи медіум”. Фотографічна виставка відбулася в вересні-жовтні на Моравському наместі, на одній з центральних площ міста, і була реалізована муніципалітетом Брно спільно з партнерами. Куратори виставки, Олександра Осадча й Сергій Лебединський, представляють MOKSOP, Музей Харківської школи фотографії. Організація виставки стала продовженням програми Українського інституту #UkraineEverywhere, яка презентує світовій спільноті найкращі здобутки українського візуального мистецтва. ЇЇ частина — проєкт “Харківська школа фотографії: від радянської цензури до нової естетики”.
Складно уявити виставку Харківської школи фотографії просто неба, за підтримки муніципалітету, в її рідному місті. Її відверта, місцями брутальна, негламуризована чесна візуальна мова йде різко в розріз тому візуальному канону, який у місті є офіційно схваленим і насаджуваним. Те, що з’являється в нашому міському просторі “під проводом” мерії, є, якщо й не позбавленим смаку, то, посутньо, таким, що не стимулює критичних роздумів, складних рефлексій. А в Брно такі речі як роботи харківських фотографів, уже не шокують, бо там роками випрацювана традиція взаємодії зі складним сучасним мистецтвом”, — розповідає менеджерка проєкту, Іванна Скиба-Якубова.
Анастасія Євсєєва, керівниця напряму “Візуальне мистецтво” Українського інституту, нагадує: “Ми створили програму #UkraineEverywhere, щоб говорити про знакові явища та постаті українського мистецтва, які промовляють до всього світу. І нам дуже приємно, що першою фізичною презентацією цього проєкту стане виставка Харківської школи фотографії в Брно, місті-побратимі Харкова. Обидва міста мають потужні традиції у візуальному мистецтві, архітектурі, дизайні, а презентація цього проєкту дозволить налагодити глибшу співпрацю між ними”.
“Підриваючи медіум”. Фото: пресслужба
Назва виставки, Blowing the Medium, відсилає до так званої “теорії удару”, the blow theory, сформульованої авторами першого покоління Харківської школи — групи “Время”, в яку входили Борис Михайлов, Анатолій Макієнко, Олег Мальований, Євгеній Павлов, Юрій Рупін, Олександр Ситниченко, Олександр Супрун (всі були представлені на виставці). Вони стверджували, що фотографія має ніби “вдарити глядача в обличчя”, провокуючи миттєву реакцію на роботу: чи то огиду, чи захоплення.
Виставку складали роботи представників усіх трьох поколінь авторів Харківської школи: перше — Герман Дрюков, Віктор Кочетов, група “Время”, які починали на початку 1970-х, ще в часи радянської цензури; друге, чиє становлення відбувалося в наприкінці радянської епохи: Роман Пятковка, Сергій Солонський, Сергій Братков, Міша Педан, Ігор Манко, Геннадій Маслов, Борис Редько, Володимир Старко, Сергій Кочетов. І третє, наймолодше покоління, яке продовжувало та трансформувало традицію в 2010-х, вже в незалежній Україні: Владислав Краснощок, Сергій Лебединський.
“Поезія в русі”. Нині по Брно їздять 15 трамваїв, в яких можна познайомитися з творчістю харківських поетів. Тут є один Іван Орновський, поети-філософи 18 сторіччя, Григорій Сковорода і Семен Климовський, романтики Михайло Петренко й Яків Щоголів, модерністка Христина Алчевська, один з найпопулярніших ліриків початку ХХ століття Олександр Олесь; автори українського Відродження 20-х — Володимир Свідзінський, Михайль Семенко, Павло Тичина, Наталя Забіла, Майк Йогансен, Василь Мисик; лірики 70-х — Олександра Ковальова, Анатолій Перерва, Володимир Бойко. А врешті — і сучасники Сергій Жадан, Артем Полежака, Олег Коцарев. Повний список авторів, їхні тексти й інформацію про них та поетичний трамвайний маршрут по Брно можна знайти на сайті проєкту.
Трамвай у Брно. Фото: пресслужба
У харківському ж метрополітені разом з тим з’явилися тексти брненських поетів — класиків Яна Скацела або Віоли Фішерової, сучасників – ТІМО та Ї. Г. Крховського.
У короткій антології поезії Харкова для наших друзів у Брно ми хотіли би розповісти про поетів, які в різні епохи і в різних стилях писали про те, що їх хвилювало. Можливо, якісь із поезій відомі чеському читачеві, як написана у першій половині XVIII століття пісня “Їхав козак за Дунай”, популярна в Європі.
У двадцяті, коли Харків був столицею УРСР, до міста з’їхалося багато талановитих митців і поетів: романтиків, символістів, футуристів. Доля їхня склалася по-різному. Багатьох “совєтська” влада розстріляла. У 60-70-х роках ХХ століття переважала герметична лірика, із дистанцією від ідеологічного контексту. У 90-х з’явилося покоління поетів, що змінило тематичний і лексично-стильовий розвиток поезії в бік бурлескного переосмислення совєтського минулого”. — зазначає Ольга Різниченко, співробітниця Харківського ЛітМузею, партнера проєкту.
Поезія у русі. Фото: пресслужба
Серед інших активностей програми партнерства – спільні українсько-чеські програми на чеському телебаченні та радіо, статті в періодичних виданнях Брно; гостьова поява харківських кухарів у провідних ресторанах Брно та презентації харківської кухні; презентація компанії громадського транспорту “Брно” в Харкові, обмін досвідом у сфері технологій, кадрових ресурсів, обмін між учнями та викладачами з міст-партнерів (особливо художніх шкіл), початок співпраці між початковими школами (відвідування та обмін досвідом); торгова місія RHK.